Тиждень англійської мови

У школі 27-31 січня було проведено тиждень англійської мови.

План проведення тижня

Дата	Заходи	Клас
27.01.20	1) Урочиста лінійка з нагоди відкриття тижня англійської мови 2) Конкурс малюнка «Моя улюблена англійська літера»	8 – 9 класи 5  клас
29.01.20	1) « Жива газета» на тему «Ми вивчаємо англійську мову» 2) Проектна робота “The map of  Great Britain”. 3) Вікторина «Найкращий знавець англійської мови»	7-9 клас 7 – 9 класи 6—9 класи
31.01.20	1) Конкурс кросвордів «Words» 2)Проект  « Професії» 3) Перегляд відео «Подорож Лондоном» 4) Проектна робота “Colours”  5)Підбиття підсумків. Нагородження. Урочисте закриття тижня англійської мови	5 – 9 класи 6 клас 5-9 класи 7 клас 5-9 класи

Відкриття тижня англійської мови

Журі вікторини "Найкращий знавець англійської мови"

карта Великобританії команди "Birth to win"

Команда "Birth to win"

Карта Великобританії команди "Smart"

Конкурс малюнка "Моя улюблена англійська літера"

Нагородження грамотами

Всеукраїнський конкурс «Учитель року – 2020» у номінації «Початкова школа»

      27 – 28 листопада 2019 року на базі Волинського ліцею імені Нестора Літописця відбувся І тур Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2020» у номінації «Початкова школа». Зі словами підтримки та привітання виступили Савіцька Л.В., начальник відділу освіти Кременецької РДА, Ляшук Л.І., завідувачка Кременецьким РМК, голова оргкомітету, Мишко В.І., директор Волинського ліцею ім. Нестора Літописця.  

      У цьому році конкурс проводився у новому форматі. Учителі чотирьох шкіл: Лановецької ЗОШ І-ІІІ ступенів (Скакун М.М.), Лопушненської ЗОШ І-ІІ ступенів Лановецького району (Поставчук А.А.), Підлісецької ЗОШ І-ІІ ступенів (Ралець М.В.), філії опорного закладу Горинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кушлинської ЗОШ І-ІІ ступенів (Гладанюк Т.К., Страхарчук Б.С.). показали свою педагогічну та методичну майстерність у конкурсних випробуваннях «Методичний експромт», «Тестування», «Урок».     Справедливе журі Олексюк І.В., Вериковська Г.І., Смолій Л.Я. визначило переможця – Страхарчук Богдану Степанівну, подякувало всім учасникам за плідну і творчу роботу та побажало успіхів у реалізації Концепції «Нова українська школа».   

      На конкурсі я отримала ІІІ місце. Я провела урок у 2-Б класі на тему: «Моя родина». На уроці було виготовлено лепбук «Моя сім’я».

Особистісно-орієнтоване навчання в умовах реалізації концепції Нової української школи

   

 Сучасні вимоги до української школи потребують нового підходу вчителя до даної теми. Нинішні учні навчаються в період комп’ютеризації і розвитку інформаційних технологій. В зв’язку з цим вчитель повинен підготувати учня до таких змін в освіті і бути готовим до вимог сучасності і сам. Одним із завдань вчителя звернути велику увагу на особистісно-орієнтоване навчання.    Основне завдання цього навчання – надати допомогу учневі у визначенні свого ставлення до самого себе, інших людей, до навколишнього світу, до своєї професійної діяльності.    Працюючи за цією технологією ні в якому разі не повинно бути насильства над особистістю учня в процесі його навчання і розвитку. За гіпотезою Владимира Дмитровича Шадрикова (психолог, професор, керівник експерименту) «розвиток здібностей ефективний, якщо даватидитині мотивувати сам процес навчання, але залишати учневі можливість працювати на тому рівні, який для нього сьогодні можливий і доступний».    Особистісно-зорієнтована технологія поєднує знання сумісних з педагогікою наук таких як: людинознавство, філософія, соціологія, мистецтво. Особистісно-зорієнтоване навчання і виховання здійснюється у поєднанні відношення до особистості і принципам роботи з нею зурахуванням її здібності. Одним з головних недоліків нинішнього процесу навчання є відносини між учнем і вчителем: один учиться, інший учить, один говорить істину, а інший її сприймає, або ні. Учень загнаний у кут і не може виявити свою індивідуальність, здібність, інтереси і т.д. Перебуваючи в жорстких рамкам, він звикає до пасивної ролі, яку йому відвели. Учень навчається, формує в собі слухняного виконавця, безініціативного, позбавленого творчості службовця.    Головне завдання не вчити учня, а навчати його вчитися безперервно! Тому треба змінити функції учня і вчителя. Учень повинен вчитися сам, шукати знання, вчитися науковим методам пізнання світу, а вчитель тільки допомагає йому, враховуючи індивідуальні психологічні особливості. Ось тоді учень буде ініціативний, творчий, упевнений в собі, вмітиме досліджувати. А це і є ті якості, які необхідні майбутньому фахівцю, що діятиме в нових суспільних умовах.Які принципи особистісно-зорієнтованого навчання?1. Основний принцип – визначення усвідомлення індивідуальності учнів, його самостійності, неповторності як людини.2. Важливий принцип диференціацій може бути 2 видів:- предметна, коли учнів ділять на різнорівневі групи;- духовна – враховуючи особистісні відмінності, пов’язані із традиціямисім’ї, моральності.3. Освітній принцип дає можливість, спираючись на інтереси, досвід, можливості – реалізувати себе в навчанні, праці.4. Варіативність – коли вчитель дає навчальний матеріал широкої різноманітності змісту, враховуючи мету розвитку кожної окремої дитини.5. Принцип проектування навчального предмета.6. Принцип гуманізації, системності знань, інтегративності, узгодження наукових і навчальних знань, забезпечення пізнання та психічного розвитку.Модель такого навчання:Учень – основний суб’єкт процесу навчання.Мета – розвиток індивідуальних здібностей учня. Створення умов для реалізації мети.Зміст освіти – це не тільки наукові знання, а й засоби, методи їх застосування, пізнання.Розробка спеціальної форми взаємодії учасників навчального процесу:учень – учитель – батьки;Особливі процедури спостереження за характером і напрямом розвитку учня;Забезпечення сприятливих умов формування індивідуальності дитини.А щоб реалізувати принцип об’єктивної освіти, треба мати дидактичне забезпечення: навчальний матеріал повинен виявляти зміст досвіду учня, враховуючи його попередній досвід; матеріал підручника повинен також перетворювати особистий досвід учня. Постійно треба узгоджувати досвід учня з науковим змістом знань, що даються. Учень повинен мати можливість саморозвиватися і самовиражатися,здобуваючи знання. Використовуючи індивідуальні програми, рольові ігри, роботу в групах,навчання, спілкування «Мозковий штурм», «Круглий стіл», «Ісценування». З метою вирішення цих завдань учні не просто слухають вчителя, а й співпрацюють з ним у діалозі, відбирають разом з учителем необхідні знання. Учитель не примушує, а переконує учня засвоїти той, чи інший матеріал. Щоб досягти цієї мети необхідно використовувати різноманітні форми і методи організації навчальної діяльності:- Створювати атмосферу зацікавленості учнів в роботі класу;- Стимулювати учнів до висловлювань, до застосування різних способів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь.- Використовувати дидактичний матеріал, щоб учень вибрав кращий для нього вид роботи і форму навчання.- Оцінювати учня не лише за остаточним результатом, але й за процесом його досягнення;- Заохочувати учня до того, щоб він знаходив свій спосіб роботи, аналізувати методи інших учнів, вибирати для себе найбільш досконалі.- В кінці уроку все обговорити і як працювали, і чого досягли, і яким способом.    Готуючись до уроку визначати як учні готові до роботи, розподілу діяльності, яка буде моя роль, як вчителя; (коригувати ролі учнів, але ненав’язливо) яка роль учня, що буде робити і як (діалог, дослідження, висловлювання думки). Вплив правильної організаційної роботи на діяльність кожного учня і на кінцевий результат. А учні протягом уроку можуть міняти ролі, доказувати свою правоту, викликати товаришів до спору, синтезу, аналізу відповідей, дискутувати.    Сучасне суспільство змінюється досить швидко, і важко прогнозувати навіть найближче майбутнє. Неможливо передбачити, які знання можуть бути потрібні дитині в майбутньому. Ураховуючи це, перед освітою постає проблема: створити нову школу, де учень міг би повноцінно жити, проектувати своє майбутнє, демонструючи власні можливості, ставлячи перед собою завдання самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти. У системі освіти творчі можливості, закладені природою в кожній людині, мають бути розвинені. Тому Державним стандартом початкової загальної освіти передбачається одне з головних завдань школи – всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок відповідно до пізнавальних можливостей кожної дитини молодшого шкільного віку.    Одним із завдань є утримання в дитині позитивного ставлення й інтересу до навчання. Завдання ці, як відомо, реалізуються сукупністю навчальних предметів, кожен з яких – це важлива складова змісту освіти. У навчально-виховному процесі необхідно шукати нові підходи до розв’язування завдань, поставлених сьогоденням. Пошуки таких шляхів потребують проведення інтегрованих уроків. Враховуючи те, що учень початкової школи не може тривалий час сприймати одноманітну інформацію, не стимулює інтерес до навчання, демонструє взаємозв’язок навчальних дисциплін, зв’язок з життям. Метою такого зв’язку є цікаве, різнобічне вивчення поняття, події, явища, що є важливими для молодших школярів. На інтегрованому уроці дитина отримує певний обсяг знань шляхом синтезу поглядів, позицій, навіть почуттів. Але слід пам’ятати, що в основі інтегрованих уроків повинна бути близькість змісту тем різних предметів та їх логічний взаємозв’язок. Інтегрований урок розв’язує не велику кількість окремих завдань, а їх сукупність. Тому найбільш відповідальним етапом підготовки до уроку вважають визначення його завдань. Такий урок – це здебільшого урок повторення та узагальнення знань, умінь та навичок учнів.    Невід’ємною складовою культури, одним із визначальних її проявів є мистецтво. Протягом тисячоліть мистецтво займало одне з пріоритетних місць за силою впливу на особистісний розвиток людини та її виховання. Високорозвинені цивілізації ставили і продовжують ставити мистецтво у центрі всієї освіти, розуміючи його унікальні можливості для розвитку духовності та інтелекту, універсальну доступність різних форм творчості для сприйняття і засвоєння з ранніх років дитинства. Уся культурна спадщина, яку має людство, – результат творчої діяльності людей. І те, яким буде наше суспільство в майбутньому, залежить від творчого потенціалу молодого покоління. Учням більше подобаються ті види навчальної діяльності, що дають їм матеріал для роздумів, можливість проявити ініціативу і самостійність. Завдання педагогів: зберегти й розвинути в маленькій особистості дароване їй природою вміння радіти, дивуватися побаченому, творити світ навколо себе, тобто пізнавати його не лише розумом, а й почуттями. Щоб не зникло відчуття радості творчості, необхідно розвивати й закріплювати в кожної дитини якості творця, що знадобляться їй у житті.    У своїй педагогічній практиці випробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання: технологія критичного мислення; технологія ейдетики; технологія «Портфоліо»; діалогові методи методи навчання у співпраці ігрові методи інформаційні методи інтерактивні методиЩодо діалогових методів, то особливу увагу надаю діалоговому мовленню, що спричинюється щось повідомити, з'ясувати спонукати; передбачає зорове сприйняття співрозмовниками одне одного, а також міміки, жестів, інтонації. Використання методів навчання у співпраці дає змогу учням набути навички спілкування та співпраці, стимулює роботу в команді. Спілкуючись у групі, учень не тільки вчиться сам, а й вчить інших. Тут панує високий рівень обміну інформацією, є можливість висловитися кожному учневі, створюючи діалогічне мовлення. Такий вид роботи організовую як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок. На уроках також вдало використовую ігрові методи. Вони визначають ставлення учнів до конкретної ситуації чи проблеми, дають змогу набути знання шляхом гри та змогу діяти «як насправді», активізують діяльність учнів. Працюючи над темою «Міський транспорт» використовую рольову гру «Екскурсія по місту». Клас поділяється на пари по партах. Кожен учень лівого варіанта виконує роль гіда, правого роль туриста. Представники групи туристів запитують їхніх гідів про види міського транспорту і дорожні правила.    Наприклад: Чи є багато шляхів пересування по місту? Які є вони? Можете нам сказати? Які є види міського транспорту у Києві? Гра є одночасно й цікавим видом роботи, й аналогом мовних вправ для вчителя, завдяки яким розвивають навички всіх видів мовленнєвої діяльності. Настанова на гру, яка відповідає віковим інтересам дітей, викликає в них позитивний настрій і стимулює готовність до діяльності як до засобу проведення гри. Подання серйозних навчальних завдань у доступній, привабливій і розважальній формі зумовлює мимовільний характер засвоєння мовного матеріалу й стереотипів мовленнєвої поведінки в типових ситуаціях спілкування. Також використовую на своїх уроках: рольові ігри, змістом яких є стосунки між людьми; пізнавально – художні дидактичні ігри («Послухай і намалюй», «Намалюй і розкажи» тощо); рухливі дидактичні ігри з інтелектуальним навантаженням («Проведи сліпого», «Диктант наввипередки»; гра з м’ячем, що супроводжується виконанням певної мовленнєвої дії; гра – пантоміма, яка ілюструє певні дії людей, тварин); ігри-драматизації змісту пісень, віршів, тексту, казки тощо; лексичні та граматичні ігри з елементами змагання, побудовані за принципом «снігової грудки» («Хвальки», «Мовленнєвий ланцюжок»); ігри-змагання між командами ,окремими учнями, парами, групами; ігри-конкурси: на кращого читця, актора, диктора радіо, гіда тощо; інтелектуальні автентичні ігри за правилами спокійні інтелектуальні ігри (відгадування кросвордів, ребусів, мовних загадок; вікторини, комп’ютерні ігри тощо).    Ігри з LEGO допомагають учням тренувати пам'ять, розвивати моторику і творчо мислити. Через гру вони вчаться таким важливим, передбаченим НУШ умінням, як вирішення проблемних завдань, критичне творче мислення, оперування інформацією. І як результат - діти мають добре розвинені навички спілкування, командної роботи, створюють щось нове - а, найголовніше, не бояться помилитися.    Застосування комп’ютерних систем у навчанні вчить учнів самостійно швидко знаходити та опрацьовувати, творчо інтерпретувати великі обсяги інформації. При цьому обробка учнями знайденої в мережі Інтернет та інших джерелах інформації сприяє не лише розширенню загального кругозору, а й розвитку аналітичного мислення, виробленню власних стратегій навчальної діяльності, підвищує рівень сформованості життєвих компетентностей учнів    Важливого значення у своїй роботі надаю зоровим та слуховим диктантам. Їх готую з творчими завданнями. Наприклад, підібрати слово, щоб вийшла рима:Ласкава осінь вже прийшла.Дари нам щедрі...(принесла).    Використання інтерактивних методів захоплює учнів, пробуджує у них інтерес, вчить самостійно мислити, діяти. Учні стають розкутими, вільними у спілкуванні, вчаться користуватися різними джерелами інформації.   Часто використовую на своїх уроках інтерактивні вправи:«Асоціативний кущ» – учні спочатку з основних слів, дібраних за темою уроку, складають «логічний ланцюжок», потім до кожного слова в ньому підбирають асоціації.«Жаринка» – за допомогою цього інтерактивного прийому повторюю та закріплюю будь – який граматичний або лексичний матеріал, створюючи усну лексичну карту. Для цього прийому вишиковую дітей в коло та кидаю м’яча. М’яч – це «жаринка» і вона дуже пече, тому необхідно якнайшвидше виконати завдання і передати м’яча сусіду. Наприклад, назвати асоціації за темою «Зима», «Осінь»    Також у своїй роботі часто звертаюсь до методу «Мікрофон». Надаю можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позиці. Важливими є спілкування, співпраця вчителя і учнів на уроці. Незважаючи на нововведення основною формою організації навчальної діяльності є урок. Яким же він має бути? Сучасним урок – це урокдемократичний.Ознаки: варіативність і гнучкість структури уроку; спрямованість уроку на особистість учня; оптимізація форм роботи на уроці; формування найважливіших компетентностей учнів; співпраця вчителя і учня.    Важливими є спілкування, співпраця вчителя і учнів на уроці. Перефразовуючи вислів «Як назвеш корабель, так він і попливе», на практиці переконалася: що «Як почнеш урок, так він і пройде». Значну увагу необхідно приділяти організаційному моменту. Цей етап має сприяти створенню атмосфери довіри та доброзичливості, забезпеченню нормальної зовнішньої обстановки та психологічному настрою учнів на роботу. Позитивне налаштування на роботу створюють прислів’я і приказки, цитати і афоризми, що учні вимовлять хором і протягом уроку повторюють.    Девізом моєї роботи є слово Сократа: «В кожній людині сонце. Тільки дайте йому світити».Постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього і своїх учнів. Прагну донести до них, що підручник не є єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників.    Ретельно готуючись до кожного уроку, продумуючи хід зайняття, добираючи ефективні методи та прийоми, застосовую оптимальні інтерактивні технології, фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору.    Рекомендації до технологізації особистісно орієнтованого навчального процесу: Навчальний матеріал повинен забезпечувати виявленню змісту суб’єктивного досвіду учня включаючи досвід його попереднього навчання; Виклад знань в підручнику повинен бути націлений не тільки на розширення узагальнення предметного змісту, а також на постійне перетворення набутого суб’єктивного досвіду кожного учня; У процесі навчання необхідне постійне узгодження суб’єктивного досвіду учнів з науковим змістом добутих знань; Активне стимулювання учня до само оцінної освітньої діяльності, зміст і форми якої повинні забезпечувати учневі можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження в ході оволодіння знаннями; Конструювання та організація навчального матеріалу, який дає змогу учневі вибирати його зміст, вид та форму при виконанні завдань; Виявлення та оцінка способів навчальної роботи, якими користується учень самостійно, стійко, продуктивно; Необхідно забезпечувати контроль і оцінку не тільки результату, а й головним чином процесу учіння; Освітній процес повинен забезпечувати побудову, реалізацію, рефлексію, оцінку учіння як суб’єктивної діяльності.

Методичний семінар-практикум з елементами тренінгу вчителів початкових класів "Системно-діяльнісний підхід як філософія освіти початкової школи. Мовно-літературна освітня галузь".

    29 жовтня 2019  року у Лановецькому РМК  відбувся семінар–практикум з елементами тренінгу вчителів початкових класів. Тема семінару «Системно-діяльнісний підхід як філософія освіти початкової школи. Мовно-літературна освітня галузь».

    На семінарі вчителі познайомилися новими освітніми технологіями такими як скрайбінг, сторітелінг, хмари слів, кейс–технологією; відкрили для себе  доповнену та віртуальну  реальність. З новими методами ознайомили модератор Галина Кулик - методист РМК та вчитель початкових класів Алла Поставчук . Учасники тренінгу виробили рекомендації щодо практичного використання інноваційних  технологій на уроках в початкових класів.